Індонезія осінь 2016 – полювання на ендеміків
Індонезія дайвінг пригода – Амбон (Ambon) та Туламбен (Tulamben)! Це була цікава подорож, десь авантюрна дайверська “розвідка боєм”, десь дослідницька. І змінювалася вона не один раз… Але про все по порядку)
Осінь, Індонезія – тут усе зрозуміло. Дайвінг – теж усе ясно. Куди? От тут виявилося, що ми хочемо повернутися і на Лембе (Lembeh straight), і у Туламбен (Tulamben), і на Комодо (Komodo), і… взагалі, місць виявилося набагато більше ніж днів у календарі. Аж раптом Костя знаходить на ютубі відео – Акули Молоти, небо у Молотках! Це ж мрія – побачити таке!!! Не зрозуміло, чи треба буде прати гідру після такої мрії, але вона є, а це означає – до неї треба йти). І, о бінго! – ця мрія в Індонезії, острів Амбон (Ambon).
Ось воно, наше перше місце. Ну добре, а потім? Лембе? Туламбен?А може усе разом? Або щось викинути? Шкода!!! А може встигнемо усюди? І ось тут Ігор абсолютно вірно каже, що краще 2 місця по 7 днів ніж 3 по 4 (з урахуванням розазочування між літаками, дорогами и т.і.). Опустивши подробиці – ось він, наш маршрут “Амбон – Туламбен”! Але тут знову зміни – частина компанії вирішує провести весь час у Туламбені, а частина таки летить з нами у невідоме місце. Поїхали!!!
Прилетівши на Амбон ми знову розділюємося – залишаємось тільки я та Костя. Ну нічого, ми усі побачимося на Балі. А поки розміщуємося у поселенні Лаха (Laha) – це і є Мекка макро-дайвінгу у Амбоні, знайомимося зі стафом у дайв-центрі, їмо насі-горінг та падаємо спати. З ранку – дайвінг!
Дайвінг – центр виявився не великим, попередньо виїхала група і він був весь до наших послуг. Це супер: на нас двох – персональний гід, на байв-боті тільки ми і самі вирішуємо – куди та коли плисти. Правда, спочатку трохи заважав муедзін, починавши намаз о 5 ранку у сусідній мечеті, але до нього ми швидко звикли та ранкову суру з Корану я вивчив майже на пам’ять)
Але повернемося до дайвінгу. Перші занурення дали зрозуміти, що ми не даремно сюди приїхали! Не дивлячись на сміття під водою, рожева та жовта рінопія (Rhinopias), мімікруючий восьминіг, мурени, нудіки. Тільки встигай помічати – що тобі показує гід. Фокусуватися та натискати спуск)
Говорити (або писати) про Амбон можна багато – макро тут дійсно чудове. Звичайно, у планах ще пурпурна рінопія (Purple Rhinopias) та психоделічний фрог (Psychedelic Frog Fish), та, звичайно, небо у Молотках на аутсайді, але і те, що ми бачимо під водою – чарівно!
З ранку миска насі-горінг на двох, потім занурення, обід з місцевий страв, знову занурення, захід сонця в бухні Амбон та віскі на веранді, огляд фото за день, враження від побаченого під водою та просто розмови “за життя”. І ніякого інтернету
І ось вона – Пурпурна Рінопія! Вона дійсно дуже красива!!! Усі так були єю зайняті, що не побачили поруч з нею Жовту Рінопію, сидівшу хвіст-у-хвіст. Точніше – усі помітили, але вже на відході. І повернулися – дві Рінопіі бік у бік – таке ніхто не захотів пропустити
Ось і прийшов час виходити на аутсайд на Три острова – шукати “біг фіш” та небо у Молотках. І фаза місяця була потрібною. Гіди, звичайно, здивувалися, і сказали, що шанси побачити Акул-Молотів є біля острова Банда Нейра, але якщо ми хочемо тут – то без проблем. Ми їх пошукаємо. От…. Взагалі, ані Молотків, ані якої “біг фіш” ми не знайшли, але побували у такій “пральній машині”, в якій не були у житті. Пошукали, трясця…
Крайній дайв у Амбоні зробили знову у бухті Лаха. Це місце ніколи не розчаровує, не підвело і на цей раз. Ну, психоделік, знайдись! Але на жаль 🙁
І нехай психоделічного фрога ми не знайшли, але Амбон нам сподобався. Пропірнавши усе під Лаха та на протилежному березі, трішки вийшовши на аутсайди ми зрозуміли, що повернемось сюди. Індонезія – це завжди цікавий дайвінг. А небо у Молотках пошукаємо десь у іншому місці! До побачення Амбон. До побачення!…
…. І привіт Балі! Привіт, вже улюблений OceanView Dive Resort з твоїми великими номерами та класними гідами у дайв-центрі! Тут ми зустрічаємось з решта групою і уперед – по мікроавтобусам та вантажівкам – адже ми хочемо пірнати усюди та по максимуму.
А це що ми бачимо під водою. Точніше – знаходимо під водою. А процес пошуку затягнув усіх.
А відомий рек USS Liberty – це взагалі домашній риф, на нього і вдень і вночі. Такий собі Must have!
Хоч чому тільки на нього? Увесь Туламбен – Must have.
От і закінчилися наші дні у Туламбен, Балі. Кожна мандрівка колись закінчується, наша ж закінчується традиційно – ночівлею в Убуді (Ubud) та смачною вечерею.
Дякуємо, Індонезія, за твою гостинність та твій суперовий дайвінг! Ми обов’язково до тебе повернемося, адже ще стільки невідомого таїть твій океан.