Дайвінг Раджа Ампат

…”А у мене тепер є мрія – зануритись у Папуа. Ви тільки уявіть собі – це ж дайвінг на Раджа Ампат (Raja Ampat)! Що там можна побачити під водою!” Ці слова сказав Коля на Манта Алея під час нашого сафарі Балі – Комодо (Індонезія). Так, ці манти кому завгодно закрутять голову. І це була мрія, практично нездійснена мрія… Але так склалися обставини, правильно лягли зірки та і ми не сиділи склавши руки – і ось заброньовані місця на Mermaid по маршруту Раджа Ампат. Та ще яке дайвінг сафарі! Вихід з Маумере острів Флорес (Maumere) и через Алор (Alor) та море Банда (Banda Sea) с заходом на легендарний острів Банда Нейра (Banda Neira) – приходимо у Раджа Ампат. Та сам Миклухо Маклай, який ходив по тим самим місцям, позаздрив би такому маршрутуі!!! Скоріше б літак…
І ось ми летимо на зустріч новому у нашому житті дайверському маршруту. Старт був добрий, тим більше, що подорож ми починаємо у день народження Володі.

Як завжди, Коля вимагає екскурсії по храмах, причому у ультимативній формі – ми просто зобов’язані відвідати Боробудур (Borobudur) та Прамбанан (Prambanan)! Ну що ж, вони є у нашому маршруті. З них і розпочнемо.
Початок… непростий, так. Нас переконали зустріти там схід сонця, для чого ми прокинулись о 5 ранку. Але, сідаючи у мікроавтобус, ми помітили дві речі. Сонце вже зійшло та Хмари.
І не потрібно було так рано вставати!
Проте ми першими зайшли у відкрившийся комплекс. Але, коли дійшли до самого храму, то побачили на його стінах кілька десятків туристів. Як вони там опинилися скоріше за нас – невідомо. Ночували там???
Боробудур – самий великий буддійський храм. Він був знайдений зруйнованим під горою попелу та відновлений по камінчикам – та ще не до кінця. Але, все рівно, сидячи на його вершині, відчуваєш його велич, внутрішню красоту та гармонію.

Так, це дуже красиве місце. Не хочеться його залишати, але нас чекає Прамбанан. Це не один храм, це цілий комплекс. Кожний з храмів присвячений своєму божеству. Землетруси та вулкани їх також не пожаліли, на місці декількох – все ще груда каменів. Реставрація комплексу йде і зараз, в одному з храмів усім на вході видають каски. Раз ми сюди приїхали, то дивимось усе, навіть у касках 🙂

Він видався нам не таким величним як Боробудур. Може тому, що багато храмів ще лежать у вигляді груди каменів. Або тому, що вони знаходяться на великій території. Але, все ж таки, це історія і було дуже цікаво доторкнутися до неї. Тим паче, що вона знаходиться за тисячі кілометрів від нашого дому!
Набравшись вражень, ми продовжуємо наш шлях до дайверської мрії. І от після довгої дороги нас зустрічають у аеропорту і ми опиняємось на борту. Поїхали!
У районі Маумере ми не пірнаємо – переходимо на Алор, там починається наш дайвінг. І це ще розминка, попереду нас чекає дайвінг у Раджа Ампат! Але і занурення на Алорі відкривають дивний підводний світ.

Зміїний Острів (Snake Island). Місце проживання сотень морських змій. Вони плавають посеред дайверів. Ні, не так – це дайвери плавають посеред морських змій. А змії допитливі – тільки ти прицілився сфотографувати великого наполеона, аж тут з-за плеча у тебе виповзає змія і заглядає тобі прямо у маску. Перший раз, коли мені отак зміюка у маску заглянула, я майже… Злякався я сильно… Після цього, коли таке створіння лазить по твоїм ластам або просто пливе поруч з тобою – це квіточки. Зміїний острів нам сподобався 🙂

Йдемо у море Банда – довгий перехід, не пірнаємо. Раптом Костя помічає фонтани води далеко попереду – як у кіно, коли підводний човен на швидкості виринає з під води. Запитуємо у капітана – що це? Він спокійно відповідає:
– Це кити.
— Кити?!?!?!?! Стій! Назад!!! Повертай!!!!!!!
– Ні, не повернемо… У нас маршрут…. Та й ми що, китів не бачили?
Взяли у капітана бінокль, дивимось – хоча й далеко, але чарівне видовище!
Підходимо до острову Банда – от це так, куди нас занесло! Легендарний острів, за який було багато кровопролитних битв – ще б пак, прянощі, які там ростуть, були раніше дорожче за золото. Поряд відомий вулкан, останнє виверження якого було 25 років назад – місцеві ще пам’ятають це. Пробував під час занурення витягти з коралу шматок застиглої лави на пам’ять – не вийшло – він добре засів, а корал ламати не хотілося.

Пірнаємо у море Банда – красиві місця! Тут є біг фіш, також зустрічається макро. А сансет дайв прямо під самим островом посеред сміття, переходячий у найт, просто розірвав – така кількість рідких та цікавих тварин! Шкода, що камера сіла на середині такого занурення. Тепер залізне правило перед кожним найтом – завжди зарядити камеру, не дивлячись на заряд батареї.

Покидаємо ці місця і йдемо до Раджа Ампат. Та ось по курсу помічаємо дивний великий рухаючийся предмет у воді. Придивляємося – це три молоді черепахи попали у сітку. Вони не можуть вибратися й пливуть без сил по поверхні, ледве живі. Вибігаємо на дайв-деку одягнути снарягу – гіду вже стрибають у зодіак та мчать до черепах. І ось через 10 хвилин три звільнені полонені одна за одною пірнають у глибину. У всіх на боті радісний настрій, ми усі аплодуємо!

Ось він починається – дайвінг у легендарному Раджа Ампат! Заходимо до нього через південні ворота – острів Місул (Misool). Так, ця арка є в усіх дайверських книгах по цим місцям. І, звичайно, усі тут роблять свою фотосесію. Нам Місул сподобався – місце з розряду “маст си” – класні денні занурення, є кого та що подивитись під водою! А який найт!!! Неможливо тут розмістити усі знімки… А шкода.

Наступне цікаве місце на Раджа Ампат – Батанта (Bаtanta). Цікаве воно тим, що там немає коралів – на дні тільки пісок. Але на цьому піску велика кількість абсолютно різних голожаберів. І як виявилося, не тільки.

На Салавати (Salawati) ми не занурюємося – біля нього видобувають нафту і дайверам там робити нічого. Тому ми відразу переходимо до самого-самого…

А ось і Вайгео (Waigeo). Як сказав Костя: “Це з великої літери Д” Дайвінг на Раджа Ампат. Хочете біг фіш – будь ласка: акули, джекі, баракуди, вобегонгі – і поодинці, і косяками. Хочете макро – ось вам і голожаберніки, і пігмейські коники. Красиві рифи та цікаві печерки. Усе є на Вайгео!

Манта Поінт! Ну як же дайвінг без мант, це ж Раджа Ампат, тут є усе! Швартуємося біля маленького острова – на ньому одне селище. І зовсім поруч з островом – вони, манти. І ніхто з місцевих на них не полює – плавайте на здоров’я. Манти, знаючи це, випригують з води біля самого острова, очищуючись від шкідників. Шкода, ми не змогли зловити такий момент на фотоапарат. Але під водою декілька кадрів ми таки зловили 🙂

Безумовно – манта. Манта – мрія кожного дайвера. Коли мрія збувається, причому не один раз – вона трансформується. Для мене Манта – у чорну манту. І ось вона…. От друга… Ось на клінінг стейшн кружать шість повністю чорних мант… Підкажіть, у що тепер має трансформуватись моя Манто-мрія?
Про дайвінг на Раджа Ампат можна багато говорити, перераховуючи його мешканців та ендеміків (як вобегонг або шагаюча акула). Але це треба бачити, а не обговорювати. І нехай мікроскопічного морського коника пантохи наші камери сфокусувати так і не змогли, але ми усе це бачили!!!

Ось і закінчилося наше плавання, ми подякували команді та зійшли на берег. Місто Соронг – це перевалочна база робітників нафтових платформ та морський порт. Пам’яток архітектури, як і пива у супермаркеті (заборона на продаж алкоголя на усьому Папуа) немає. Але це не зупиняє нас і ми йдемо гуляти по місту. От це так ажіотаж! Усі місцеві збігаються подивитися на нас, усі просять дозволу з тобою сфотографуватися – відчуваєш себе великою білою твариною! Таке з нами вперше, як і землетрус, добре хитавший вночі наш готель. Але це – також частина наших пригод, дайверської подорожі у Папуа.

Ось і збулася ще одна мрія. Нова лінія на карті, новий підводний світ, нові відкриття та враження. Але те, що вона вже збулася, зовсім не означає, що ми ніколи сюди не повернемося. І це буде вже зовсім інша історія.